09:33 Податкова соціальна пільга та основні питання-відповіді, які виникають при її застосуванні | |
Податкова соціальна пільга (далі - ПСП) до доходів у вигляді заробітної плати не нове поняття в податковому законодавстві, але все одно у бухгалтерів досить часто виникають питання щодо правильності її застосування, а також питання щодо виправлення помилок, які допускаються при визначенні ПСП. Із прийняттям Податкового кодексу України (далі - ПКУ) змінились деякі норми щодо застосування ПСП, які раніше були визначенні Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» та до яких вже звикли бухгалтери. Тому не завадить нагади порядок застосування ПСП: коло осіб, яким вона надається; до яких доходів застосовується та якими документами оформлюється.
Що таке податкова соціальна пільга? Застосування податкової соціальної пільги регулюється статтею 169 ПКУ. Платник податку має право на зменшення на суму податкової соціальної пільги суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця увигляді заробітної плати(інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 таокругленого донайближчих 10грн. (у2012р.–1500грн.). У зв'язку з тим, що функцію податкового агента до податку на доходи з фізичних осіб покладено на роботодавця, то і зобов'язання щодо застосування ПСП автоматично полягають «на плечі» такого підприємства. Перелік податкових соціальних пільг Для будь-якого платника податку, у якого в 2012 році заробітна плата складає менше 1500 грн. на місяць застосовується ПСП у розмірі, що дорівнює100відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Згідно із абз. 8 п. 1 р. XIX ПКУз 01.01.2011 р. до 31.12.2014 р.податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої закономна 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку. Тобто,1073,0грн.х50%=536,5 грн. Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам ПСП, тобто536,5грн. х кількість дітей до 18 років Для такого платника податку, який: а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років; в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, (крім інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"осіб).; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім учасників бойових дій під час Другої світової війни або осіб, які у той час працювали в тилу, та інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"осіб). ПСП встановлено у розмірі, що дорівнює150відсоткам основної пільги, тобто536,5грн. х 150%/100=804,75 грн. Для такого платника податку, який є: а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. ПСП встановлено у розмірі, що дорівнює200відсоткам основної пільги, тобто536,5грн. х 200%/100=1073,0 грн. Розрахунок застосування ПСП до доходів у вигляді заробітної плати виглядає наступним чином: ((ЗП-ЄСВ)-ПСП)х15%, де, ЗП – нарахована заробітна плата; ЄСВ – єдиний соціальний внесок. Якщо платник податку отримує доходи від декількох податкових агентів, за яким місцем застосовується податкова соціальна пільга? ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тількиза одним місцем його нарахування(виплати). Платник податку подає роботодавцюзаявупро самостійне обрання місця застосування ПСП. ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної платиз дняотриманняроботодавцемзаявиплатника податку про застосування пільгита документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України. За якою формою працівники повинні подавати заяву на ПСП? Згідно з Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1227, платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП за встановленою Державною податковою службою формою. При цьому форма заяви про застосування пільги була встановлена наказом ДПА України від 30.09.03 року № 461 "Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку" (далі - наказ № 461), який втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 24.12.10 року № 1023 "Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність зазначених порушень" (далі - наказ № 1023). Наказом № 1023 форма заяви про застосування пільги не затверджена. Отже, працівники подають роботодавцю заяву про застосування податкової соціальної пільгив довільній формі. Водночас, можливо рекомендувати для зручності платникам податку подавати таку заяву за зразком, що був затверджений наказом № 461, але з зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. Які документи (крім заяви) подаються платниками податку для застосування податкової соціальної пільги? Перелік документів, які підтверджують право на підвищений розмір податкової соціальної пільги та порядок їх подання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги». Так, для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги подають: 1) одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років: -копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; -копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); -копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); -копію паспорта. Для цілей цього пункту одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної підпунктом "а" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом; 2) платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років: -копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; -копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); -пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; -медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років); 3) платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років: -копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; -копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); 4) особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, - копію посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка: -громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка; -учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації; -громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 році із зони відчуження, категорії 2 серії Б; -громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. № 224), категорії 2 серії Б. Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають її копію; 5) інваліди I або II групи, у тому числі інваліди з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, - копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи; 6) особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів, - копію акта Президента України про призначення зазначеної стипендії; 7) учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, - копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни; 8) герої України, герої Радянського Союзу, герої Соціалістичної праці або повні кавалери ордена Слави чи Трудової Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", - копію орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями "За відвагу"; 9) учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу, та інваліди I і II групи з числа учасників бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": -копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи; -документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни; 10) колишні в'язні концтаборів або особи, визнані репресованими чи реабілітованими, - довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою; 11) колишні в'язні місць примусового утримання під час Другої світової війни - копію посвідчення жертви нацистських переслідувань; 12) особи, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками, - копію посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; 13) особи, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р., - документи, які містять необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 року. Які є обмеження щодо застосування ПСП? ПСПне може бути застосованадо: -доходів платника податку,інших ніжзаробітна плата; -заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримуєодночасноз доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; -доходусамозайнятої особивід провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. Які наслідки при порушенні обмежень застосування ПСП? Якщо платник податку порушує визначені норми законодавства, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податкувтрачає правона отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється. Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються. Центральний орган державної податкової служби встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним застосування ПСП за одним місцем його нарахування (виплати), виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу. Як обирається розмір податкової соціальної пільг? У разі якщо платник податку має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, зазначених у ПКУ, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови, що розмір заробітної плати не перевищує у 2012 році 1500 грн. (У випадку, коли платник податку особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів) - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років, податкова соціальна пільга додається до пільги самого платника податку.. Платник податку, який має право на застосування ПСП більшої, ніж536,5 грн., зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Як здійснюється перерахунок податку, перерахунок та обмеження ПСП? ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп.169.1.2 та п. "а" і "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням застосування ставки податку (15% та 17%), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП: а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, коли вона не може бути застосовано згідно норм ПКУ; в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. На підприємстві виявлено, що працівником надавалась у 2009 році заява про застосування податкової соціальної пільги, але протягом трьох років від надання заяви, пільгадо заробітної плати працівниканезастосовувалась. Відповідно до пп.169.4.2. п. 169.4 статті 169 ПКУ роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього пункту 167.1 статті 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги: а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті; в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. 169.4.3. Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. Крім того, на підставі пп..169.4.3. статті 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. Пп..169.2.2. статті 169 ПКУ зазначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України. З моменту вступу у силу Податкового кодексу України заяву на право застосування податкової соціальної пільги необхідно було подати ще раз. Чи має право аспірант, який працює і отримує заробітну плату, на підвищену ПСП відповідно до ПК? Відповідно до пп. "г" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ аспірант має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. 169.1 ст. 169 ПКУ. При цьому пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету. Враховуючи вищевикладене, якщо аспірант отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується. Якщо аспірант, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2011 році 1320 грн., у 2012 році - 1500 грн. При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Коли припиняється термін застосування податкової соціальної пільги? Однією із розповсюджених помилок при застосуванні ПСП є застосування її батьками – коли дітьми на яких надається пільга вже досягнуто 18-річчя. Тому, податковим агентам при застосуванні ПСП платникам податку, які користуються нею на дітей важливо відслідковувати період, коли дитині виповниться 18 років. | |
|
Всього коментарів: 0 | |