| kamizr | Дата: Середа, 13.02.2013, 09:58 | Повідомлення # 18 |
|
Завсігдатай
Група: Перевірені
Повідомлень: 24
Статус:  | Тепла погода з достатком вологи у вересні – жовтні сприяла активній вегетації озимини та розвитку і поширенню шкідливих об`єктів. Зимуючий запас шкідників достатній, щоб за доброї перезимівлі та відновлення вегетації ці шкідники мали значне розповсюдження і шкодочинність.
Озимі культури. Дохарчовуватимуться на посівах озимих зернових, особливо розміщених по стерньових попередниках личинки хлібної жужелиці. Вибіркові обприскування посівів проводять за наявності 3-4 личинок на кв.м. : нурелом д, к.е. – 0,75 – 1 л/га, нортон, к.е. -1 л/га, маршалом 25, к.е. 0,8 – 1,2 л/га, ріфос, КЕ -1 л/га, суперкіл КЕ 0,7 л/га , фостран, к.е. – 1,5 л/га, шаман, к.е. – 0,75 л/га тощо.
Відроджуватимуться і заселятимуть посіви злакові мухи (поріг шкодочинності - 10-15 % заселених стебел), хлібні блішки (понад 100 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади.(40-50 особин на кв.м).
За температури 10-120 на поверхні листяної підстилки активізуються хлібні клопи, а за середньодобової температури повітря 16-17 0 протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви. Поріг шкодочинності клопа – шкідливої черепашки під час виходу в трубку пшениці - 2-4 екз на кв.м.
За перевищення шкідниками порогу шкодочинності посіви обприскують одним із препаратів: діюча речовина альфа-циперметрин – 100 гр/л, норма 0,1-0,25 л/га: альтекс, альфасайд, фастак, фатрін, фаскорд; д.р.диметоат, норма 0,5-2л/га : Бі-58новий, акцент, данадим стабільний, фостран, д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2л/га: карате зеон, каратель,оперкот, енжіо; д. р. зетациперметрин, норма 0,07-0,1 л/га: ф'юрі;д.р. біфентрин+хлорпірифос: пірінекс супер 420, к.е. - 0,4-1 л/га, д. р. хлорпірифос, норма внесення 0,8-2 л/га: дурсбан 480; д.р.імідаклоприд+лямбдацигалотрин: - 0,12-0,14 л/га: борей; д.р. дельтаметрин – 0,04 л/га: децис профі; д. р.–ацетаміприд - 0,05 – 0,075 кг/га: моспілан; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, суперкіл, нортон, шаман і іншими препаратами дозволеними до використання в Україні.
Скрізь за відновлення весняної вегетації при умові надмірного зволоження та підвищеній температурі повітря і грунту, недотриманні агротехнічних заходів в посівах озимих пшениці, ячменю, жита відбуватиметься подальше поширення хвороб: борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, подекуди бурої листкової іржі. В перенасичених вологою грунтах та понижених місцях, розвиватиметься снігова пліснява та тифульоз. Слід відмітити, що останні роками на території області набувають поширення плямистості (септоріоз, гельмінтоспоріоз, піренофороз).
Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущіння посіви озимої пшениці обприскують рідкими комплексними добривами з вмістом мікро - та макроелементів та регуляторами росту. Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження : діюча речовина тріадимефон – норма 0,15-1 кг/га: байзафон; д.р. тіофанат – метил - 1,0 – 1,2 кг/га: топсін M500; д.р. беноміл 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, беназол; д. р. пропіконазол - норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, балеро EC, ескулап, тіназол; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, корнет, тюдор, фулгор 250, плаза, скальпель 250; д. р. карбендазим 0,3-2 л/га –дезарал, дезал, дезар-Зоря, доктор кроп, абсолют; д. р. тебуконазол 0,5 л/га: фолікур 250, рятівник, містік супер, дінасті 250, колосаль, амулет, террасил 250, фортеця ЕС, оріус; трьохкомпонентний препарат: д.р. тебуконазол+ тріадименол+ спіроксамін – 0,3 – 0,6 л/га: фалькон 460 ЕС, к.е.; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін – 0,9 -1 л/га: солігор; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол -1 л/га: амістар тріо 255ЕC; 2-х компонентні препарати- д.р.пропіконазол+ прохлораз - 0,8 – 1,2 л/га: бампер супер 190, к.е; д.р. піраклостробін+ епоксиконазол – 1,25 – 1,75 л/га: абакус, мк.с; д.р.тебуконазол+ прохлораз – 0,8-1,5 л/га: замір 400, в.е; д.р. флутріафол+ карбендазим – 0,6 – 0,8 л/га: імпакт К, к.е; д.р. флутриафол+ тебуконазол – 1 л/га: імпакт Т, к.с; д.р. ципроконазол+ пропіконазол -0,4 – 0,5 л/га: альто супер330ЕС, к.е; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил -0,4 – 0,6 л/га: рекс дуо, к.е; пропіконазол + тебуконазол - 0,3-0,4л/га: колосаль про, к.н.е.
До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 К – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, вермісол - 6л/га, планриз БТ- 1-2 л/т, псевдобактерін – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.
Восени сходи озимого ріпаку заселялися ріпаковим пильщиком, підгризаючими совками, хрестоцвітими блішками. Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, також ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники (особливо звернути увагу на стеблового прихованохоботника), листоїди, капустяний білан негативно вплинуть на розвиток рослин. Осередки заселення хрестоцвітими блішками ЕПШ -3-5 екз на кв.м, листоїдів – 3 екз. на кв.м., прихованохоботниками – 5-6 жуків на рослину обробляють одним із інсектицидів при можливості з розпушуванням міжрядь і боронуванням: діюча речовина – лямбда – цигалотрин – брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, карате 050 СS,к.е, карате Зеон, м.к.с., каратель ЕС,к.е. – 0,1 -0,15 л/га; д. р – гамма – цигалотрин: вантекс, мк.с. – 0,04 – 0,06 л/га; д. р. – фозалон: золон 35, к.е. – 1,5 – 2 л/га; д. р. : хлорпірифос+ циперметрин – суперкіл 440, к.е. – 0,6 -0,8 л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. - зета – циперметрин – ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. - тіаклоприд – біская 240 ОD– 0,25 л/га; д. р. – ацетаміприд – моспілан РП, - 0,1 кг/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 WG, в.г. – 0,07 кг/га.
З хвороб було відмічено в слабому ступені пероноспороз, циліндроспоріоз, фомоз, які в подальшому негативно впливатимуть під час відновлення весняної вегетації. За умов прохолодної дощової погоди та несвоєчасного знищення грунтової кірки, передусім на ущільнених, бідних на поживні елементи грунтах сходи ярого ріпаку уражуватимуться чорною ніжкою За появи ознак хвороб на рослинах ріпаку посіви обробляються одним із фунгіцидів: д. р. – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га; д. р. –флутриафол + тебуконазол - імпакт,к.с. – 1л/га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. - 1 л/га, оріус, в.с, амулет, к.е. - 0,5 -1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил 250, к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кг/га, унікаль к.с. - 0,5 -1,0 л/га, фолікур, фортеця, фарадей к.е , штефікур, к.е., альфа –тебузол, к.с – 0,5 – 1,0 л/ га; д. р. -металаксил+ манкоцеб –ридоміл голд МЦ 680 WG, в.г. - 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт 250 ЕС.к.е., тіназол, к.е.–0,5л/га; д.р.–карбендазим : сарфун 500 SC,– 0,6 л/ га.; д.р. дімоксістробін+ боскалід: піктор, к.с. -0,5л/га; д.р. ципроконазол +азоксісторбін: амістар Екстра 280 SC, к.с -0,7 -1 л/га; д.р. сірка: тіовіт Джет 80 WG, в.г – 8 кг/га; д.р протіоконазол+ тебуконазол: тілмор 240 ЕС, к.е – 0,9 – 1 л/га з додаванням мікроелементів (бору, молібдену, сірки).
Мишовидні гризуни. В листопаді – грудні місяці мишовидними гризунами було заселено 41,8% обстежених площ озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Захисні заходи проти гризунів восени та відлиги у грудні і січні місяці (затоплення нір) обмежили їх щільність. Навесні розселення і розмноження молодих особин відновиться за середньодобової температури +50 С. Для попередження пошкоджень рослин за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання родентицидів представлених у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Ярі культури. Захист ярих культур в весняний період це перш за все протруєння насіння. Протруєнням досягається знезараження насіння від інфекцій: 1 - інфекції у вигляді домішок у посівному матеріалі, 2- грибної інфекції на поверхні зерна (твердої, стеблової та карликової сажок, пліснявіння), 3 – грибної інфекції всередині зерна (летючої сажки, фузаріозів, гельмінтоспоріозу), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в грунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, підвищення польової схожості. Вибір протруйника залежить від культури, ступеню зовнішньої та внутрішньої інфекції насіннєвого матеріалу, яка визначається фітопатологічним аналізом, препаративної форми препарату і спектра та рівня його фунгіцидної дії.
Повсюди на території області насіннєвий матеріал ярих культур заражений збудниками: альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, сажки в межах 1-4%.
Серед фунгіцидних протруйників, що представлені у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», налічується понад 70 для використання на зернових колосових культурах. Це надзвичайно велика кількість: виробник не в змозі визначитися, які з них ефективні, а які ні. Наприклад, препаратів – повних або неповних аналогів (генериків) відомого і високоефективного протруйника раксіл Ультра FS (діюча речовина - тебуконазол) – аж 29. За результатами випробувань спеціалісти Селекційно – генетичного інституту – Національного центра насіннєзнавства та сортовивчення пропонують до використання нашим сільгоспвиробникам такі препарати: ламардор 400 FS, ТН - 0,2 л/т, вінцит форте SС, к.с. - 1,25 л/т, сертікор 050 FS,т.к.с. 0,75 – 1 л/т, максим стар 025 FS , т.к.с.- 1,5 -2 л/т, максим 025 FS, т.к.с. -1,5 л/т, вінцит 050 SС, к.с. - 1,5 – 2 л/т), вінцит мі німа, к.с. - 1-2 л/т, раксіл ультра FS, т.к.с. 0,2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к. - 3 л/т.
На ринку пестицидів пропонуються фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва: супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, стиракс – зоря, КС - 2,5 – 3 л/т, ультраксил, т.к.с. -0,2-0,25 л/т, ультраксил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т.
При протруєнні насіння треба врахувати, що сходи ярих зернових культур, особливо якщо висівалися по стерньових попередниках, матимуть загрозу пошкодження сисними шкідниками (попелицями, цикадками, злаковими мухами), які є переносниками вірусних хвороб та грунтовими шкідниками (дротянками, личинками хлібних жуків, личинками хлібної жужелиці, гусеницями озимої совки). Тому, рекомендується до традиційних уже фунгіцидних протруйників додавати інсектицидні: табу, КС - 0,4 – 0,5 л/т, рубіж, к.е. – 2 л/т, круїзер 350 FS, т.к.с – 0.5л/т, інші або застосовувати комплексні фунго – інсектицидні протруйники : селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т, який має у своєму складі інсектицид тіаметоксам і два фунгіциди – флудіоксоніл і дифеноконазол, юнта квадро, т.к.с. - 1,5 – 1,6 л/т, що складається з чотирьох діючих речовин: інсектицидів клотіанідин та імідаклоприд та фунгіцидів протіоконазол і тебуконазол.
При виборі протруйників також необхідно враховувати стресові умови (температура і вологість), що складаються під час сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря необхідно використовувати препарати вінцит, вінцит мініма, вітавакс 200 ФФ, раксил ультра, юнта квадро, які мають стійкість до абіотичних факторів.
Використовуючи протруйники, необхідно дотримуватися встановлених норм витрати на одиницю маси насіння: знижені норми не дають належного ефекту, завищені – знижують схожість насіння внаслідок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Останнє є особливо небезпечним для партій посівного матеріалу з підвищеним рівнем травмування.
Протруйники необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння. Підвищують енергію проростання та польову схожість насіння регулятори росту.
Протруєння насіння кукурудзи проти летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: вітавакс 200 ФФ -2,5 – 3 л/т, гранівіт – 2,5 – 3 л/т, максим XL 0,25 FS 2.5 – 3 кг/т, супервін – 2 л/т, а також протруйниками інсектицидної дії ( від грунтових шкідників): гаучо – 28 кг/га та для підвищення врожайності біологічними препаратами: азотофіт -300 мл/т, планриз БТ – 1-2 л/т – 30 мл на гектарну норму для стимулювання росту і розвитку рослин.
Насіння соняшнику перед сівбою проти білої та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису протруюють препаратами: апрон XL 350 FS - 3 л/т, дерозал – 1,5 л/т, колфуго супер – 2 л/т, максим XL 350 FS – 6 л/т, роялфло – 2,5 – 3 л/т, супервін – 1,8 л/т. Для протруювання проти грунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS – 6 – 10 л/т, промет 400 CS - 30 л/т, гаучо – 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів використовують азотофіт – 700 мл/т, поліміксобактерін (для мобілізації важкодоступного фосфору з грунту) – 30 мл на гектарну норму висіву насіння.
Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, в.с.к. – 8л/т, максим XL 350 FS – 1 л/т, металакс – 2 – 2,5 л/т, від комплексу грунтових та наземних шкідників – табу- 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої біопрепаратами: ековітал – 100-200 мл, нітрофікс – 120 г на гектарну норму насіння.
Посівний матеріал гороху за 1 – 15 діб до посіву проти комплексу хвороб протруюють: вінцит 050 СS -2л/т, вітавакс 200ФФ - 2,5 л/т, максим 0,25 FS -1л/т, стиракс - зоря - 3 л/т, супервін - 1,8 л/т.
На посівах ярого ячменю та ярої пшениці, в період сходів культур, на озимих зернових культурах (фаза весняного кущіння – вихід в трубку) особливо якщо квітень – травень з підвищеним тепловим режимом та недобором опадів, повсюди відбуватиметься масове заселення посівів злаковими мухами, хлібними блішками і особливо небезпечне заселення посівів переносниками вірусних хвороб: попелицями, цикадами, клопами, що негативно позначається на урожайності. Тому, за чисельності шкідників вище ЕПШ (хлібні блішки - 30-50 екз на кв.м, п`явиці – 10 – 30 жуків на кв.м., злакові мухи – 40 – 50 екз на 100 помахів сачком) проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами: акцент – 1,2 л/га, альфа – зоря – 0,1 – 0,5 л/га, біммер – 1 – 1,5 л/га, сумі – альфа 0,2 л/га та ін.
У фази кущіння - виходу в трубку в посівах ярих зернових культур збільшується чисельність личинок злакової п`явиці (ЕПШ 0,5-1 екз на стебло), клопа – черепашки ( ЕПШ - 3-4 екз на кв.м.). У разі масового розмноження цих шкідників застосовують інсектициди : альфа – зоря - 0,1 – 0,5 л/га, золон 35 – 1,5 л/га, сумі – альфа 0,2 л/га та ін.
В посівах гороху ймовірне збільшення шкодочинності бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, трипсів, попелиць. Для захисту рослин у фазу сходів проти бульбочкових довгоносиків (ЕПШ – 10 – 15 екз на кв.м.) проводять обприскування крайових смуг посівів :карате зеон – 0,12 л/га, сумі – альфа – 0,3 л/га. При масовій бутонізації гороху проти горохової попелиці (ЕПШ – 250-300 екз/100 помахів сачком), на початку цвітіння горохового зерноїда (ЕПШ -15-20 екз. на кв.м) застосовують: альфа – зоря – 0,15 – 0,25 л/га, димевіт – 0,5 – 1,5 л/га, данадим стабільний – 1 л/га, карате зеон 050 CS -0,2 л/га, фастак – 0,25 л/га та ін.
У період масової бутонізації або на початку цвітіння при появі перших ознак аскохітозу, борошнистої роси, іржі проводять обприскування альто – супер 330 ЕС – 0,5 л/га.
Цукровий буряк. За даними осінніх грунтових обстежень звичайного бурякового довгоносика виявлено на 12% всіх полів сівозміни за середньої чисельності 1,5 екз на кв.м., максимально в Чорнобаївському, Золотоніському, Драбівському районах - 8 екз на кв.м. Основна маса фітофага (жуки і лялечки) у стані імаго ( 89 %), у найбільш зимостійкій стадії. Сірого бурякового довгоносика виявлено на 10% площ полів сівозміни за середньої чисельності 0,4 екз на кв.м.
Весною, за сприятливих умов перезимівлі слід очікувати на посівах буряків осередкове зростання чисельності бурякових довгоносиків, насамперед у районах з підвищеною чисельністю. В зв'язку з цим є необхідність проведення захисних заходів. За високого ступеня загрози сходам – обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками глибиною 30–35 і шириною 15–16 см та у них колодязів глибиною 30 – 35 см через кожні 5 – 10 м із систематичним обприскування їх дозволеними контактними препаратами. Сходам буряків також завдаватимуть шкоди блішки, щитоноски, мідляки, мертвоїди, бурякові попелиці, бурякові мухи. За перевищення ними порогу шкодочинності (ЕПШ звичайних бурякових довгоносиків – 0,2-0,3 екз на кв.м., сірого довгоносика – 0,2-0,4 екз на кв.м., бурякових блішок 3-7 екз на кв.м, жуків лободової щитоноски – 0,5 – 1,2 екз на кв.м., мідляки – 1-1,5 жука на кв.м., мертвоїди – 0,3 – 1 екз. на кв.м., бурякові попелиці – заселено – 5% рослин, бурякові мухи -3-4 особини на рослину при заселенні 50% рослин)проводять обробітки дозволеними до використання інсектицидами: д. р.: альфа – циперметрин: альтекс 100, к.е. – 0,1-0,25 л/га, альфа-зоря, к.е. - 0,15 л/га, бестселлер турбо 200, КС – 0,05-0,12 л/га, фастак, к.е. – 0,1-0,25 л/га; д.р. циперметрин: белем 0,8, м.г. – 10-12 кг/га, шарпей, м.е. – 0,2-0,4 л/га; д. р. хлорпірифос+циперметрин: нортон, к.е. – 1,0 л/га, нурел Д, к.е., нурік, к.е. – 0,8 л/га, суперкіл 440, КЕ – 10 л/га, твікс, КЕ, шаман, к.е. – 0,8 л/га; д. р. тіаметоксам : актара 240 SC, к.с.-0,09 л/га, актара 25WG, в.г., файтер, в.г. – 0,08 л/га; д р.лямбда-цигалотрин: кайзо, в.г. – 0,15 л/га, карате 050 ЕС, к.е, карате Зеон 050 CS, мк. с. каратель ЕС, КЕ, оперкот, з.п. – 0,125-0,15 л/га; д. р. хлорпірифос: дурсбан 480, к.е. – 1,5-2,5 л/га; хлоргард 480, к.е. – 2,0-2,5 л/га; д.р. диметоат: біммер, к.е., дуглас, КЕ, рубіж, к.е., фостран, к.е. – 0,5-1,0 л/га; біологічний препарат: д.р.: екстракт матрину: натургард, в.р.- 0,3-1,0 л/га.
Бур`яни. На сьогоднішній день на полях області маємо близько 70 видів бур`янів. Домінує 12 - 20 із них, а найбільшу небезпеку представляють види амброзії, гірчаків, гумаю, мишію, осоту, лободи, пирію, підмаренника, щириці. Стан перезимівлі бур`янів на сьогоднішній день дає підстави передбачити проявлення масової забур`яненості на всіх полях області. У весняному догляді за посівами озимих культур надзвичайно відповідальним етапом є дотримання технології захисту від бур`янів. Особливо його роль підвищується в екстремальних погодніх умовах.
За настання оптимального температурного режиму в посівах зернових озимих культур такі гербіциди жорсткої дії на пшеницю, як діален супер 464 SL, в.р.к., дік, в.р.к., дікал., в.р., вносять в першій і третій частинах четвертого етапу органогенезу. Період жорсткої дії зазначених гербіцидів на пшеницю становить сім діб. Тому зміщення їх внесення на пізніший термін (кінець четвертого – п`ятий етап) або запізнення негативно впливатимуть саме на формування конуса наростання в ембріональній фазі, а також покривних органів, квіток, тичинок. У пізніші фази застосовувати гербіциди: пріму (до середини п`ятого етапу), гроділ максі, гранстар голд, тощо. За дружної теплої весни можна передбачити короткий період розвитку рослин пшениці від кущіння до виходу в трубку. В такому випадку буде необхідність значно зменшити застосування гербіцидів групи 2,4 Д, а збільшити – гербіциди сульфуронової групи додаючи КАС, аміачну селітру чи карбамід – 5 кг/га.
До сходів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої проти бур'янів будуть ефективні ґрунтові гербіциди, які рекомендовані „Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» спеціальний випуск 2012 року. Слід пам`ятати – гербіциди ґрунтової дії впливають на проростки бур`янів лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі ґрунту.
Досходове застосування гербіцидів проводять після посіву або по сходах бур`янів, але до появи сходів культурних рослин. Доцільніше цей захід проводити на третій – четвертий день після посіву, коли збігаються в часі поява проростків бур`янів і проведення досходового боронування. Недоліком заходу може бути пересихання верхнього шару грунту і, як наслідок, недостатня ефективність гербіцидів, а також коли в період застосування проходять рясні дощі і втрачається оптимальний строк обробки. Ще більше час застосування гербіцидів скорочується, коли температура повітря вища за 20 – 24 0. Заходи боротьби з бур`янами можна поєднувати із захистом від шкідників і хвороб, із застосуванням регуляторів росту, ретардантів, позакореневим підживленням мікро – і макроелементами.
При вирощуванні кукурудзи під передпосівну культивацію або в досходовий період застосовують гербіциди грунтової дії: дуал голд – 1,2 – 1,3 л/га, прімекстра голд – 2,5 – 3 л/га, трофі 90 -2-2,5 л/га, харнес – 2,5 – 3 л/га, фронт`єр птима – 0,8 – 1,4 л/га.
У фазу 3-5 листків кукурудзи використовують страховий гербіцид 2,4Д та його аналоги: базагран – 2-4 л/га, дезормон 600 – 0,8 – 1,4 л/га, дікопур топ 464 – 1-1,25 л/га, лонтрел 300 – 1л/га. У фазі 3-7 листків гербіциди: базис 75 – 20-25 г/га, мілагро 040 OS - 1 – 1,25 л/га, тітус 25 – 40-45 г/га, хармоні 75 -10 г/га. При змішаному та високому рівні засміченості застосовують препарати: діален супер – 1,5 л/га, майсТер – 150г/га, серто Плюс – 0,15 – 0,2 кг/га.
В якості грунтових гербіцидів на площах під соняшник можна застосувати гезагард 500 FW - 2-4 л/га, дуал голд 960 ЕС -1,2-1,6 л/га, трефлан 480 – 2-5 л/га, трофі 90 – 1,5 – 2 л/га, фронтьєр оптима – 0,8 -1,4 л/га, харнес – 1,5 – 3 л/га. По вегетуючій культурі – арамо, фюзілад форте 150 ЕС – 1-2 л.
В посівах цукрових буряків при появі бур`янів застосовують внесення композиції посходових гербіцидів: бетанал прогрес ОФ + карібу+ тренд 90 (1л/га + 0,03 кг/га + 0,2 л/га). Осот рожевий знищують у посівах не раніше фази 3-х пар листків у буряків шляхом введення в гербіцидну композицію лонтрелу 300 з розрахунку 0,3-0,6 л/га. Злакові бур`яни знищують у фазу кущіння однорічних і при висоті 10-15 см у багаторічних бур`янів за допомогою грамініцидів: пантера – 1-2 л/га, селект 120 – 0,6-1,8 л/га, центуріон – 0,2 – 0,8 л/га, фюзілад форте 150ЕС 1-2 л/га, фуроре супер – 0,8 – 2 л/га, тарга супер -1-2,5 л/га. У випадку застосування грамініцидів у бакових сумішах з гербіцидами проти дводольних бур`янів їх дози зменшують на 20% від рекомендованих у чистому вигляді. Для знищення злакових однорічних бур`янів застосовують дозу мінімальну від рекомендованої, а при знищенні злакових багаторічних – максимальну.
При вирощуванні сої під передпосівну культивацію можна застосувати гербіциди ґрунтової дії : екстрем – 1,5-3 л/га, стомп 330 – 3-6 л/га, фроньєр оптима – 0,8-1,4 л/га, харнес – 1,5-3 л/га, суміш препаратів: харнес + гезагард -1,5+2 л/га.
На ранніх фазах росту і розвитку культури: базагран 1,5-3 л/га, селект 120 – 0,4 – 1,8 л/га, тарга супер -1-2 л/га, фабіан – 100 г/га або суміші - ачіба – 1,5 л/га + хармоні 6 г/га.
Проти амброзії полинолистої застосовують гербіциди: в посівах ярої пшениці і ячменю за 2 тижні до посіву ураган форте 500 в.р.к., аргумент форте 500, в.р. – 1,5 – 3 л/га, від фази з листків до кінця кущіння лінтур 70, в.г. – 0,12 – 0,15 кг/га, фаза кущіння до виходу в трубку культури діален супер 464 , в.р.к. – 0,5 - 0,7 л/га; в посівах кукурудзи – до появи сходів люмакс 537,5, с.е. – 3,5 – 4 л/га, фазі 3-5 листків культури діален супер 464 , в.р.к. – 1-1,25 л/га, фазі 3-8 листків культури каллісто 480, к.с. – 0,2 – 0,25 л/га; соняшнику – до появи сходів гезагард 500, к.с. -2-4 л/га, рейсер, к.е. -2-3 л/га, фазі 2-8 листків культури – експрес 75, ВГ -50 г/га + ПАР Тренд 200 мл/га (гібриди соняшнику толерантні до дії експресу); соя – у фазі 1-3 справжніх листків культури набоб, в.р.к. – 1,5 – 3 л/га; цукровий буряк – до посіву, до появи сходів культури пірамін турбо, к.с. – 5-7 л/га, фазі 1-3 справжніх листків бур`яну лорнет, в.р. 0,3 – 0,5 л/га.
Обробітки пестицидами, в т.ч. і гербіцидами слід проводити при температурі не більше 25 0 С у вранішні або вечірні години. Нижній поріг для кожного препарату є своїм, але в основному це 10–120 . При прогнозуванні нічних заморозків обробітки слід проводити не пізніше, ніж за 8 годин, і поновлювати через 6-8 годин.
Прогнозуюча фітосанітарна обстановка на посівах сільськогосподарських культур вимагає від спеціалістів сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, починаючи з часу відновлення вегетації озимих культур, посіву ярих культур постійного проведення моніторингу фенології розвитку культур, появи чисельності і поширення шкідливих організмів, з тим, щоб своєчасно і якісно провести захист культур від шкідників, хвороб та бур'янів з урахуванням ЕПШ (економічних порогів шкодочинності)
Особливої уваги у вирощуванні і захисті рослин від шкідливих об'єктів потребують насіннєві ділянки усіх сільськогосподарських культур в господарствах не залежно від їх форм власності.
|
| |
| |
